Лекція: «Відкрита наука».

Лідія Гладченко, кандидат економічних наук, Лабораторія екосистем відкритих інновацій, КАУ

У відеолекції «Відкрита наука» Лідія Гладченко, кандидат економічних наук, доцент Лабораторії екосистем відкритих інновацій Київського академічного університету, пояснює, як цифрові технології змінюють організацію досліджень і чому відкритість стає однією з основ сучасної науки. Розглянуто визначення та необхідність відкритої науки, її історичний розвиток — від Будапештської ініціативи відкритого доступу до принципів FAIR, рекомендацій ЮНЕСКО та підходу Open Science by default. Окрему увагу приділено відкритим публікаціям і дослідницьким даним, науковій доброчесності, громадянській науці, новим моделям оцінювання, освіті й цифровим навичкам. Лекторка знайомить слухачів із Європейською хмарою відкритої науки (EOSC), її федеративною моделлю та можливостями для пошуку, доступу й повторного використання даних, інструментів і сервісів. Завершальна частина присвячена українському контексту: Національному плану відкритої науки, Концепції реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України та інфраструктурним проєктам OPENS і OPENS2. Лекція формує основу для подальшого вивчення FAIR-даних і практик їх розміщення у DataverseUA.

Лекція “Структура та функції Європейської хмари Відкритої науки (EOSC) ”.

Андрій Шевченко, канд.фіз.-мат.наук,  Київський академічний університет.

У відеолекції «Структура та функції Європейської хмари відкритої науки (EOSC)» Андрій Шевченко, Київський академічний університет, пояснює перехід від загальних принципів відкритої науки до практичного розуміння EOSC як федерації вузлів, сервісів, правил і довіри. Розглянуто передумови створення EOSC, еволюцію ініціативи від концепції європейської хмари до діючої федеративної моделі, а також основні типи вузлів: національні, тематичні, електронні інфраструктури та центральний вузол EOSC EU Node. Окрему увагу приділено принципу «системи систем», автономії учасників, управлінню, довірі, безпеці та спільним федеративним можливостям — автентифікації й авторизації, каталогам ресурсів, службі підтримки, моніторингу та управлінню сервісами. На прикладах показано, як дослідник може знаходити дані й сервіси, входити через федеративну ідентичність та використовувати обчислювальні ресурси і віртуальні дослідницькі середовища. Завершальна частина присвячена українському контексту: наявній інфраструктурі НАН України, прогалинам на шляху до готовності до EOSC та переходу від тематичного пілоту з AAI до майбутньої федерації EOSC-вузлів НАН України.

Лекція “Не тільки дослідницькі дані: пов'язані сервіси відкритої науки".

Тульчинський В.Г., Коломієць О.В., Денков І.Д., Інститут кібернетики ім.В.М.Глушкова НАН України.

У відеолекції «Не тільки дослідницькі дані: пов’язані сервіси відкритої науки» Вадим Тульчинський, Олександр Коломієць та Іван Денков, Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, показують, що реалізація відкритої науки не обмежується публікацією наборів даних. Цілісність дослідження забезпечується зв’язками між науковою публікацією, даними, програмним кодом, використаною дослідницькою інфраструктурою та препринтом, який фіксує науковий пріоритет. Розглянуто європейські підходи до відкритої науки та приклади репозитаріїв для різних типів результатів досліджень. Окремий блок присвячено розвитку нормативних вимог в Україні, поняттю довіреного репозитарію та порівнянню моделей інфраструктури відкритої науки МОН і НАН України. Автори представляють склад інфраструктури НАН України: портал відкритої науки, Центр компетенції, DataverseUA, репозитарій відкритих текстів, архів препринтів, харвестер, платформу журналів і репозитаріїв установ, центри колективного користування обладнанням та суперкомп’ютерний комплекс СКІТ. Лекція допомагає побачити відкриту науку як взаємопов’язану екосистему даних, публікацій, обчислювальних ресурсів і сервісів.

Другий день,  12 червня, 14-30 – 17-30,

Вебінар 2: “Репозитарій відкритих даних НАН України DataverseUA, практичне використання для авторів і кураторів даних”.

Лекція “Репозитарій відкритих даних НАН України DataverseUA ”.

Сергій Свістунов, к.т.н., Інститут теоретичної фізики ім.М.М.Боголюбова НАН  України.

У відеолекції «Репозитарій відкритих даних НАН України DataverseUA: практичне використання для авторів і кураторів даних» Сергій Свістунов і Павло Свірін, Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України, пояснюють роль репозитаріїв дослідницьких даних в інфраструктурі відкритої науки. Розглянуто призначення та основні типи репозитаріїв, критерії їх вибору й надійності, вимоги CoreTrustSeal, присвоєння DOI через DataCite, використання ліцензій і значення повних метаданих для видимості та повторного використання даних. Представлено DataverseUA як результат проєктів OPENS та OPENS2, описано причини вибору програмного забезпечення Dataverse, інфраструктуру підтримки репозитарію та його представлення в міжнародних пошукових системах. Окрему увагу приділено функціям куратора DataverseUA і куратора даних установи. Покроково показано шлях автора від отримання дозволу установи, реєстрації та оформлення запиту до підписання договору, завантаження файлів, опису метаданих, вибору ліцензії, кураторської перевірки, присвоєння DOI та публікації набору даних. Лекція є практичним орієнтиром для дослідників, кураторів та установ, які планують розміщувати свої дані у DataverseUA.

Лекція “FAIR дані  та управління дослідницькими даними ”

Лідія Гладченко, к.е.н., Лабораторія екосистем відкритих інновацій, КАУ.

У відеолекції «FAIR-дані та управління дослідницькими даними» Лідія Гладченко, кандидат економічних наук, доцент Лабораторії екосистем відкритих інновацій Київського академічного університету, пояснює, як організувати дослідницькі дані, щоб їх могли знаходити, розуміти, поєднувати та повторно використовувати люди й комп’ютерні системи. Розглянуто відмінність між FAIR-даними та відкритими даними, а також зміст принципів знаходжуваності, доступності, інтероперабельності й повторного використання. Окрему увагу приділено постійним ідентифікаторам, метаданим, репозитаріям, умовам доступу, довготривалому зберіганню, ліцензіям Creative Commons, зв’язаним даним і документуванню походження даних. Друга частина лекції присвячена управлінню даними протягом усього життєвого циклу дослідження та плану управління даними. Висвітлено його призначення, відповідальних осіб, онлайн-інструменти підготовки, основні складові, етичні й правові питання, захист, зберігання та поширення даних. Також представлено рекомендації МОН України для закладів вищої освіти і наукових установ. Лекція формує практичну основу для підготовки даних до розміщення у DataverseUA.

Практичне використання репозитарію DataverseUA
Наталія Денисюк, кандидат фізико-математичних наук, Інститут проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України,

Світлана Смоляк, кандидат фізико-математичних наук, Інститут металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України.

У практичному відеозанятті розглянуто основні операції, які виконують автори наборів даних і куратори в репозитарії DataverseUA. Показано способи входу через єдину систему автентифікації НАН України, ORCID або Google, структуру інституційних колекцій, а також систему ролей і прав доступу. Слухачі знайомляться з підтримуваними схемами метаданих для різних галузей, зокрема DataCite, Dublin Core, DDI та CodeMeta. Покроково пояснено створення набору даних: вибір колекції, заповнення обов’язкових полів, завантаження й опис файлів, додавання тегів, вибір ліцензії та збереження чернетки. Розглянуто версії наборів, правила цитування та експорт бібліографічних посилань у форматах EndNote XML, RIS і BibTeX, контрольні суми, обмеження доступу й метадані на рівні файлів. Окрему увагу приділено шаблонам метаданих, гостьовим книгам, зв’язуванню наборів між колекціями та життєвому циклу даних — від чернетки до публікації, деактивації та створення нової версії.