Відкрита наука, Європейська хмара відкритої науки (EOSC), дані FAIR та репозитарій відкритих дослідницьких даних НАН України DataverseUA
26–27 березня 2026 року в Київському академічному університеті відбулися дводенні онлайн-курси підвищення кваліфікації для науковців установ Національної академії наук України.
Заходи було організовано відповідно до розпорядження Президії НАН України від 24 листопада 2025 року № 579 «Про організацію курсів підвищення кваліфікації для наукових працівників та факультативного навчання для аспірантів установ НАН України».
Програма охоплювала такі теми, як «відкрита наука» (Open Science), Європейська хмара відкритої науки (European Open Science Cloud), принципи FAIR щодо даних, управління дослідницькими даними, підготовка планів управління даними, а також використання репозитарію відкритих дослідницьких даних НАН України — DataverseUA.
Навчання проходило в онлайн-форматі й поєднувало теоретичні лекції з практично-орієнтованим семінаром. Учасники, які пройшли повну дводенну програму, отримали сертифікати.
День перший, 26 березня 2026 року
Відкрита наука та Європейська хмара відкритої науки
| 14:00–15:20 | Лекція: «Відкрита наука та Європейська хмара відкритої науки» Лідія Гладченко, к.е.н., Лабораторія екосистем відкритих інновацій, КАУ |
| 15:40–17:20 | Лекція: «Дані FAIR та управління дослідницькими даними» Лідія Гладченко, к.е.н., Лабораторія екосистем відкритих інновацій, КАУ |
Лекція 1: “Відкрита наука та Європейська хмара відкритої науки (EOSC)”.
Лідія Гладченко, к.е.н., Лабораторія екосистем відкритих інновацій, КАУ
У першій частині відеолекції «Відкрита наука та Європейська хмара відкритої науки (EOSC)» Лідія Гладченко розкриває зміст відкритої науки як сучасного способу організації досліджень і пояснює, чому відкритість, співпраця та повторне використання результатів стають необхідними для розвитку науки. Простежено ключові етапи становлення відкритої науки — від Будапештської ініціативи та Берлінської декларації до принципів FAIR, Plan S, рекомендації ЮНЕСКО і Національного плану щодо відкритої науки. Представлено основні складові відкритої науки: відкритий доступ, громадянську науку, доброчесність і відтворюваність досліджень, нові підходи до оцінювання, освіту та навички. Окрему увагу приділено EOSC як федеративному середовищу для пошуку, публікації та повторного використання даних, інструментів і сервісів. Завершальна частина знайомить з участю України в EOSC, Концепцією відкритої науки НАН України на 2024–2030 роки та ресурсами її інфраструктури відкритої науки.
Lecture: “ FAIR дані та управління дослідницькими даними ”
Лідія Гладченко, к.е.н., Лабораторія екосистем відкритих інновацій, КАУ
У другій частині відеолекції «FAIR-дані та управління дослідницькими даними» Лідія Гладченко пояснює, як перетворити дослідницькі файли на добре описаний, доступний і придатний до повторного використання науковий результат. Послідовно розглянуто чотири принципи FAIR — відшукуваність, доступність, інтероперабельність і повторне використання, а також роль постійних ідентифікаторів, метаданих, відкритих форматів, пов’язаних даних і відомостей про походження даних. Окремі блоки присвячено правилам доступу, довготривалому зберіганню та ліцензіям Creative Commons. Далі представлено управління дослідницькими даними протягом усього життєвого циклу та план управління даними як практичний інструмент дослідника і наукової установи. Розглянуто призначення і складові такого плану, розподіл відповідальності в дослідницькій команді, рекомендації МОН та онлайн-сервіси DMPonline, DMPTool, Argos і OpenAIRE. Лекція завершується практичним порядком підготовки даних до розміщення в репозитарії.
Другий день, 27 березня, 2026 р.
Куратори даних та особи, що розміщують дані, у репозитарії DataverseUA
| 14:00–15:00 | Лекція «Репозитарій DataverseUA: куратори даних та особи, що розміщують дані» Сергій Свістунов, кандидат технічних наук, Інститут теоретичної фізики ім.М.М.Боголюбова НАН України. |
| 15:20–17:20 | Практичне використання репозитарію DataverseUA для авторів і кураторів даних Наталія Денисюк, кандидат фізико-математичних наук, Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, Світлана Смоляк, кандидат фізико-математичних наук, Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України. |
Лекція : “Репозитарій DataverseUA. Куратори даних та депозитори”.
Сергій Свистунов, к.т.н., Інститут теоретичної фізики ім.М.М.Боголюбова НАН України.
У відеолекції «Репозитарій відкритих даних НАН України DataverseUA. Куратори даних та депозитори» Сергій Свістунов і Павло Свірін представляють організаційну модель розміщення дослідницьких даних у DataverseUA. Показано місце репозитарію в інфраструктурі відкритої науки EOSC та результати проєктів OPENS і OPENS2, а також його представлення у міжнародних каталогах і сервісах. Основну увагу приділено ролям депозитора, куратора репозитарію та куратора установи: їхнім повноваженням, відповідальності й взаємодії під час підготовки та публікації набору даних. Покроково пояснено, як зареєструвати установу, отримати обліковий запис і необхідні права, подати запит на розміщення даних, підготувати електронний пакет документів і завантажити матеріали. Окремо розглянуто перевірку набору куратором, усунення зауважень і остаточне оприлюднення. Лекція допомагає зрозуміти не лише інтерфейс репозитарію, а й повну процедуру супроводу даних — від початкового звернення дослідника до публікації перевіреного набору.
Семінар: «Практичне використання репозиторію DataverseUA для авторів і кураторів даних»
інструктори:
- Наталія Денисюк, канд.фіз.-мат.наук, Інститут проблем матеріалознавства імені І.М.Францевича НАН України.
- Світлана Смоляк, канд.фіз.-мат.наук, Інститут металофізики ім. Г.В.Курдюмова НАН України
Наталія Денисюк, канд.фіз.-мат.наук, Інститут проблем матеріалознавства імені І.М.Францевича НАН України.
У відеолекції «DataverseUA. Репозитарій даних» Наталія Денисюк знайомить слухачів з основними функціями репозитарію відкритих дослідницьких даних НАН України. Розглянуто вхід через єдину систему НАН України, ORCID або Google, систему ролей і прав доступу, структуру інституційних колекцій та підпорядкованість у репозитарії. Пояснено використання стандартів метаданих DDI, DataCite, Dublin Core і CodeMeta та галузевих схем опису даних. Покроково показано створення набору даних, заповнення обов’язкових полів, завантаження файлів, формування версій і стандартного бібліографічного посилання. Окремі розділи присвячено ліцензіям Creative Commons, шаблонам метаданих, гостьовим книгам, зв’язуванню наборів між колекціями та життєвому циклу від чернетки до публікації й нової версії. Наведені міжнародні репозитарії слугують орієнтирами для оформлення метаданих і README-файлів. Лекція дає цілісне практичне уявлення про щоденну роботу автора та куратора в DataverseUA.
Світлана Смоляк, канд.фіз.-мат.наук, Інститут металофізики ім. Г.В.Курдюмова НАН України
У практичній відеопрезентації «Створення набору даних» Світлана Смоляк демонструє підготовку реального дослідницького набору до розміщення в DataverseUA. Робота починається з отримання автором необхідних прав і відбору файлів, які мають увійти до набору відповідно до принципів FAIR. Далі показано підготовку описових відомостей, формування змістовних метаданих, добір ключових слів і використання контрольованих словників для точного опису експериментальних даних. Окремо представлено процедуру оформлення договору на використання та розміщення дослідницьких даних. Значну увагу приділено перевірці якості майбутньої публікації за допомогою інструментів FAIR-Checker, F-UJI, ARDC FAIR Data Self-assessment Tool і DANS FAIRdat, які допомагають виявити недоліки та підвищити відповідність принципам FAIR. На завершення продемонстровано результати оцінювання та приклад опублікованого в DataverseUA набору з постійним ідентифікатором DOI. Презентація показує повний шлях від локальних файлів дослідника до доступного й придатного для повторного використання наукового результату.
Запитання та відповіді: практичне використання репозитарію дослідницьких даних DataverseUA
У цьому записі представлено сесію запитань і відповідей, що відбулася після практичного вебінару, присвяченого роботі з DataverseUA — репозитарієм відкритих дослідницьких даних Національної академії наук України. Обговорення стосується практичних аспектів управління дослідницькими даними та їх публікації, зокрема ролей і обов’язків авторів наборів даних, осіб, які їх завантажують, кураторів даних та адміністраторів репозитарію. Учасники розглядають процедури створення, рецензування та публікації наборів даних, формування інституційних колекцій, керування правами доступу, а також отримання підтримки від кураторів. Особливу увагу приділено версіонуванню наборів даних і постійним ідентифікаторам (DOI), форматам файлів, якості метаданих, документації README, двомовним описам метаданих, а також процедурам оновлення або відкликання опублікованих наборів даних. Також обговорюються питання зберігання даних і наводяться практичні приклади співпраці між дослідниками та кураторами, спрямованої на покращення можливостей пошуку, доступності та повторного використання дослідницьких даних відповідно до принципів FAIR.
Курси ознайомили учасників із принципами та інфраструктурою відкритої науки (Open Science), а також надали практичні рекомендації щодо управління дослідницькими даними й публікації наборів даних у системі DataverseUA. Програма поєднала європейські підходи до даних FAIR та ініціативи EOSC із розбудовою й практичним використанням інфраструктури дослідницьких даних у Національній академії наук України.