Навчальний вебінар MATSCI-NASU «Дані FAIR, федерація EOSC та репозитарій DataverseUA»
У межах проєкту MATSCI-NASU (програма EOSC Gravity) Київський академічний університет (КАУ) спільно з Інститутом теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України (ІТФ) провів 8–9 жовтня 2026 року навчальний онлайн-вебінар для науковців та аспірантів наукових установ Національної академії наук України.
Цільова аудиторія. Вебінар розрахований на аспірантів, молодих науковців і наукових співробітників установ Національної академії наук України, персонал центрів колективного користування науковим обладнанням, а також науково-педагогічних і наукових працівників закладів вищої освіти, зокрема фахівців, які надають консультаційну підтримку щодо розміщення дослідницьких даних у системі DataverseUA.
Програма вебінару
День 1: 8 жовтня 2026 р., 14:30–18:30
Вебінар 1: Принципи FAIR, Федерація EOSC
| 14:30–14:35 | Вітальне слово: Сергій Свістунов, кандидат технічних наук, ІТФ (BITP), координатор проєкту MATSCI-NASU в межах програми EOSC Gravity |
| 14:40–15:40 | Лекція «Від навчання управлінню дослідницькими даними (RDM) до практики: розкриття потенціалу Федерації EOSC. Досвід польського вузла EOSC» |
| Questions 15:40–15:50 | Наталія Галиця, Офіс відкритої науки Національного наукового центру (NCN), Польща |
| 15:50–16:50 | Лекція «Принципи FAIR, дані FAIR та управління дослідницькими даними» |
| Questions 16:50–17:00 | Лідія Гладченко, кандидат економічних наук, Лабораторія екосистем відкритих інновацій, KAU |
| 17:00–18:20 | Лекція «Структура та функції Федерації EOSC» |
| Questions 18:20–18:30 | Андрій Шевченко, кандидат фізико-математичних наук, KAU |
Лекція «Від навчання з управління дослідницькими даними (RDM) до практики: розкриття потенціалу федерації EOSC. Досвід польського вузла EOSC»
Наталія Галіца, Офіс відкритої науки Національного наукового центру (NCN), Польща.
Лекція Наталії Галіци присвячена переходу від навчання з управління дослідницькими даними до практичного використання Федерації EOSC на прикладі EOSC Node Poland. Представлено структуру Федерації, взаємодію вузлів та EOSC EU Node, етапи приєднання, дві хвилі вузлів, наукові сценарії й грантові проєкти, серед яких MATSCI-NASU та MatOSC. Розглянуто шлях Польщі від політики відкритого доступу до національного вузла EOSC: правові та стратегічні передумови, політику Національного центру науки Польщі щодо FAIR-даних, обов’язкові плани управління даними, їх оцінювання та моніторинг. Показано роль підготовки дослідників і кураторів даних, онлайн-курсів, рекомендацій та мережі EOSC-PL. Окрема частина присвячена ресурсам EOSC Node Poland і порталу eosc.pl як шлюзу до федеративного середовища. На прикладі робочого процесу пояснено пошук та інтеграцію даних, вибір аналітичного середовища, виконання обчислень, фіксацію походження результатів і FAIR-публікацію. Головна теза: успіх EOSC залежить від інфраструктури та підготовлених користувачів.
Запис англійською мовою. країнською мовою. Увімкніть субтитри потрібною вам мовою. Транскрипція запису перекладена українською мовою.
Запис українською мовою. Увімкніть субтитри потрібною вам мовою.
Лекція Лідії Гладченко присвячена практичному розумінню FAIR-даних та управління дослідницькими даними. Розглянуто, чим FAIR-дані відрізняються від просто відкритих даних і як принципи відшукуваності, доступності, інтероперабельності та придатності до повторного використання застосовуються на практиці. Пояснюється роль постійних ідентифікаторів, метаданих, репозитаріїв, ліцензій, машиночитаних форматів, контрольованих словників, зв’язаних даних і опису походження даних. Окремо зіставлено FAIR-набір даних і FAIR workflow: перший забезпечує належний опис і доступ до результату, другий — відтворюваність послідовності дій, програмного середовища та зв’язків між вхідними і вихідними даними. Друга частина лекції охоплює життєвий цикл дослідницьких даних і призначення плану управління даними. Розглянуто отримання та опис даних, етичні й правові питання, зберігання, доступ, публікацію, довготривале збереження, розподіл відповідальності та інструменти підготовки DMP.
Лекція «Структура та функції федерації EOSC»
Андрій Шевченко, кандидат фізико-математичних наук, KAU
Лекція присвячена структурі та функціям Європейської хмари відкритої науки (EOSC) як федеративного середовища для роботи з дослідницькими даними, сервісами та обчислювальними ресурсами. На тлі стрімкого зростання обсягів цифрових даних пояснюється, як EOSC допомагає зробити їх керованими, придатними до повторного використання та відповідними принципам FAIR. Розглянуто еволюцію EOSC, сучасну модель «системи систем», управління Федерацією у фазі розбудови та роль EOSC EU Node. Пояснено, що таке EOSC-вузол і які базові, загальні та федеративні можливості він повинен мати, зокрема каталоги, федеративну автентифікацію й авторизацію, підтримку, моніторинг і сервісне управління. На прикладах Польщі, Німеччини, EUDAT, GÉANT, EGI, PaNOSC і Life Sciences Connect показано різні моделі вузлів. Окрему увагу приділено готовності України та НАН України до EOSC, наявним ресурсам і прогалинам, пілоту MATSCI-NASU, моделі мережі тематичних вузлів і можливому міжвузловому сценарію з MatOSC та EGI.
Запис українською мовою. Увімкніть субтитри потрібною вам мовою.
День 2: 9 жовтня 2026 р., 14:30–18:00
Вебінар 2: Репозитарій відкритих наукових даних НАН України (DataverseUA) — практичне використання для авторів наборів даних та кураторів даних
9 жовтня учасники ознайомилися з функціональними можливостями Репозитарію відкритих наукових даних НАН України (DataverseUA), а також із практичними аспектами використання цієї платформи авторами наборів даних і кураторами даних. Практичне заняття охоплювало такі питання, як завантаження та впорядкування даних, метадані та ідентифікація даних, ліцензії й умови повторного використання, публікація даних та управління наборами даних.
| 14:30–15:30 | Лекція «Платформа інституційних репозитаріїв НАН України» |
| Questions 15:30–15:40 | Вадим Тульчинський, доктор фізико-математичних наук; В’ячеслав Роганов, кандидат фізико-математичних наук; Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України |
| Лекція «Архів препринтів НАН України» | |
| Вадим Тульчинський, доктор фізико-математичних наук; Олександр Коломієць, кандидат фізико-математичних наук; Іван Денков; Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України | |
| 15:40–16:40 | Лекція «Репозитарій відкритих наукових даних НАН України (DataverseUA)» |
| Questions 16:40–16:50 | Сергій Свістунов, кандидат технічних наук; Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України |
| 16:50–17:50 | Практичне заняття «Практичне використання репозитарію DataverseUA для авторів наборів даних та кураторів даних» |
| Questions 17:50–18:00 | Наталія Денисюк, кандидат фізико-математичних наук; Інститут проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України; Світлана Смоляк, кандидат фізико-математичних наук; Інститут металофізики імені Г.В. Курдюмова НАН України |
- Лекція «Платформа інституційних репозитаріїв НАН України»
Вадим Тульчинський, доктор фізико-математичних наук; В’ячеслав Роганов, кандидат фізико-математичних наук; Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України
2. Лекція «Архів препринтів НАН України»
Вадим Тульчинський, доктор фізико-математичних наук; Олександр Коломієць, кандидат фізико-математичних наук; Іван Денков; Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України
Лекція представляє два взаємопов’язані компоненти інфраструктури відкритої науки НАН України: Платформу репозитаріїв установ і Архів препринтів. Пояснюється, як платформа уніфікує подання наукових результатів установ, підрозділів і дослідників, автоматизує збирання метаданих та забезпечує моніторинг без дублювання файлів і DOI. Вона об’єднує відомості про публікації, документи, набори даних, програмне забезпечення та інші результати, використовує ROR, ORCID і DOI, відображає структуру установ і формує звіти. Архів препринтів призначений для швидкого поширення результатів і підтвердження наукового пріоритету. Він підтримує українську мову, присвоєння DOI, передавання метаданих до міжнародних пошукових систем та розміщення препринтів, постпринтів, технічних звітів, навчальних матеріалів, дисертацій і збірників тез. Окремо розглянуто нормативну основу відкритої науки, архітектуру сервісів НАН України, роль харвестера та рух до національної інфраструктури відкритої науки й вузла EOSC.
Запис українською мовою. Увімкніть субтитри потрібною вам мовою.
Запис українською мовою. Увімкніть субтитри потрібною вам мовою.
Лекція «Репозитарій відкритих наукових даних НАН України (DataverseUA)»
Сергій Свістунов, кандидат технічних наук, ІТП НАН України
Лекція Сергія Свістунова та Павла Свіріна знайомить із Репозитарієм відкритих даних НАН України DataverseUA і практичною роботою авторів та кураторів даних. Пояснюється місце репозитаріїв в інституційній, національній та європейській інфраструктурі відкритої науки, їхні функції й типи. Розглянуто критерії вибору надійного репозитарію, вимоги CoreTrustSeal, роль метаданих, DOI, DataCite і відкритих ліцензій. На прикладах показано, чому розміщення файлів у репозитарії текстів без належних метаданих і DOI не забезпечує їх пошуку, цитування та повторного використання. Представлено DataverseUA як результат проєктів OPENS і OPENS2, його програмну основу Dataverse, інфраструктуру підтримки та видимість у міжнародних системах. Окремо визначено функції куратора репозитарію та куратора установи. Покроково описано публікацію набору: отримання дозволу, реєстрацію, права депозитора, подання запиту, оформлення договору, завантаження файлів і метаданих, вибір ліцензії, кураторську перевірку відповідності FAIR, реєстрацію DOI та оприлюднення даних.
Практичне заняття «Практичне використання репозитарію DataverseUA для авторів наборів даних та кураторів даних»
Наталія Денисюк, кандидатка фізико-математичних наук, Інститут проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України;
Світлана Смоляк, кандидатка фізико-математичних наук, Інститут металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України.
Практична лекція присвячена роботі з Репозитарієм відкритих даних НАН України DataverseUA. Розглянуто вхід через єдину систему НАН України, ORCID або Google, структуру інституційних колекцій і ролі користувачів — від адміністратора та куратора до автора набору й завантажувача файлів. Пояснено, як отримати додаткові права, зареєструвати установу та створити її колекцію. Представлено схеми метаданих для різних галузей, а також описи програмного забезпечення CodeMeta й обчислювальних робочих процесів. Покроково показано створення набору даних, заповнення обов’язкових полів, додавання й опис файлів, використання контрольних сум, версій та стандартного цитування з експортом у EndNote XML, RIS і BibTeX. Окремо розглянуто ліцензії CC0 і CC BY, шаблони метаданих, гостьові книги, обмеження доступу, зв’язування наборів і колекцій та життєвий цикл даних від чернетки до нової опублікованої версії. Приклади міжнародних репозитаріїв допомагають підготувати метадані та README-файли відповідно до принципів FAIR.
Запис українською мовою. Увімкніть субтитри потрібною вам мовою.