ERA на практиці: від європейських пріоритетів до інституційних змін
Як пріоритети європейської дослідницької політики можна втілити в повсякденну діяльність науково-дослідних організацій? У посібнику Європейської комісії «ERA на практиці: посібник для спільноти у сфері досліджень та інновацій» (ERA in Practice — A Guide for the R&I Community) цей зв’язок розкривається через практичні інструменти, приклади проєктів і механізми підтримки. Документ, опублікований у 2026 році, був підготовлений Генеральним директоратом з питань досліджень та інновацій за підтримки проєкту INSPIRING ERA. У посібнику розглядаються досягнення в межах Порядку денного політики Європейського дослідницького простору (ЄДП) на 2022–2024 роки, а також окреслюються заходи, заплановані на 2025–2027 роки.
Посібник охоплює чотири пріоритети: розвиток спільного ринку знань, зелений і цифровий переходи, розширення доступу до дослідницької досконалості та узгодження інвестицій і реформ. Кожну тему розглянуто з погляду дослідників, керівників установ і фахівців з управління дослідженнями. Така структура допомагає визначити, які рішення потрібні на різних рівнях і як вони впливають одне на одне.
Наскрізна тема документа — закріплення змін у постійних інституційних практиках. Створення цифрового сервісу потребує фінансування його експлуатації та підтримки користувачів. Відкритість результатів залежить від компетентностей працівників, правових умов і стимулів. Міжнародна співпраця спирається на здатність установи управляти проєктами, забезпечувати якість і виконувати спільні зобов’язання. Тому розвиток інфраструктури, кадрової політики й управління дослідженнями розглядається як взаємопов’язане завдання.
Відкриту науку представлено як практику всього дослідницького циклу, що охоплює публікації, дані та інші результати. Її призначення — поліпшувати якість досліджень, прозорість і можливості повторного використання знань. Поряд із доступністю матеріалів посібник наголошує на зрозумілих ліцензіях, метаданих, сумісності систем і дотриманні принципу «настільки відкрито, наскільки можливо, настільки закрито, наскільки необхідно».
У порядку денному ERA на 2025–2027 роки відкрита наука й EOSC закріплюються як довгострокові структурні політики. Пріоритетами є операційний розвиток Федерації EOSC, її управління, національних і тематичних вузлів та залучення користувачів. Для наукових установ це посилює значення репозитаріїв і сервісів, здатних працювати за спільними правилами. Їхню готовність також визначають процедури доступу, якість опису ресурсів, підтримка користувачів і сталість роботи.
Окрему увагу приділено професіоналізації управління даними та розвитку відповідних навичок. Дослідники потребують доступної допомоги з планування управління даними, вибору репозитарію, ліцензування й оцінювання можливостей повторного використання результатів. Новий напрям щодо справедливості у відкритій науці враховує відмінності в ресурсах і можливостях різних дослідницьких спільнот. Це створює додаткове підґрунтя для розвитку спільних сервісів, навчання та центрів компетенції.
Реформу оцінювання досліджень посібник пов’язує з якісним експертним судженням, урахуванням дисциплінарного контексту й відповідальним використанням кількісних показників. Практичні механізми охоплюють діяльність CoARA, інституційні плани реформ, підготовку експертів і випробування нових процедур. Наступний етап передбачає перехід від погодження принципів до застосування конкретних критеріїв та інструментів.
Для відкритої науки цей зв’язок має особливе значення. Підготовка наборів даних, розроблення програмного забезпечення, наставництво й підтримка спільних ресурсів потребують часу та професійних зусиль. Визнання таких внесків в оцінюванні створює умови для їх сталого розвитку. Водночас критерії мають дозволяти оцінити якість і корисність результату, дисциплінарні особливості та внесок кожного працівника.
Кар’єрний блок охоплює Європейську хартію дослідників, платформу ERA Talent Platform і рамку компетентностей ResearchComp. Окремий розділ присвячено управлінню дослідженнями, зокрема рамці RM Comp, навчальним ресурсам CARDEA Academy та професійним мережам. Посібник підкреслює потребу визнання й розвитку фахівців, які допомагають готувати заявки, координувати партнерства, організовувати виконання проєктів і підтримувати дослідницькі команди.
Дослідницькі інфраструктури розглянуто через доступність, сталість, стійкість і здатність відповідати технологічним змінам. Значення мають довгострокове планування, підготовка персоналу та організація доступу до послуг. Серед прикладів наведено проєкт RIFF, присвячений дорожній карті дослідницьких інфраструктур України для сталого розвитку й відновлення. Він пов’язує європейські підходи з потребою узгоджувати відновлення, модернізацію та міжнародну інтеграцію.
Штучний інтелект у науці став окремим новим напрямом порядку денного ERA на 2025–2027 роки. Його впровадження потребує якісних даних, обчислювальних ресурсів, навичок і відповідального управління. Документ звертає увагу на рекомендації щодо генеративного ШІ та ініціативу RAISE. Науковим установам важливо забезпечувати прозорість застосування інструментів ШІ, відтворюваність результатів, захист інформації та дослідницьку доброчесність.
Використання знань охоплює економічні, суспільні й екологічні результати досліджень. Посібник представляє рекомендації щодо управління інтелектуальними активами, стандартизації та співпраці з індустрією і громадянами. Новий напрям Science for Policy спрямований на посилення зв’язків між дослідженнями та виробленням політики. Суспільна участь також набуває тривалого характеру через партнерства, громадянську науку й спільне визначення дослідницьких потреб.
Зв’язок досліджень із вищою освітою розглядається як умова розвитку спільного європейського простору знань. Порядок денний ERA на 2025–2027 роки передбачає тіснішу взаємодію університетів, наукових установ та інноваційних партнерів, а також дорожню карту стратегічного узгодження Європейського дослідницького простору з Європейським простором освіти. У цьому контексті документ порушує питання розвитку «п’ятої свободи» — вільного руху знань, досліджень та інновацій, який доповнює чотири свободи внутрішнього ринку ЄС. Практичними механізмами можуть бути спільні освітні й дослідницькі програми, доступ до інфраструктур, міжсекторальна мобільність і партнерства з індустрією. Вони допомагають поєднувати підготовку фахівців із дослідницькими завданнями та потребами виробництва, сприяючи спільному створенню й використанню знань.
Посібник визначає очікувані результати та наводить приклади проєктів, навчальних ресурсів і механізмів фінансування. Інституційні дорожні карти потрібно формувати з урахуванням можливостей кожної організації. Практичним кроком може стати зіставлення кожного напряму з наявними процедурами, прогалинами, відповідальними працівниками, строками та показниками. Згадані конкурси ілюструють механізми підтримки; їхні актуальні умови й доступність потребують окремої перевірки.
Для моніторингу представлено ERA Scoreboard, ERA Dashboard, європейські й національні звіти та ERA Policy Platform. Важливий принцип — повторно використовувати наявні дані, доповнюючи їх якісною інформацією. Універсального опитувальника установ посібник не пропонує. Водночас його структура допомагає визначити теми додаткового збору відомостей: дослідницькі дані й програмне забезпечення, компетентності, сталість сервісів, процедури доступу та потреби дослідників у підтримці. Такі відомості можуть стати основою інституційного планування й оцінювання практичних результатів змін.
Джерело: European Commission. ERA in Practice — A Guide for the R&I Community. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2026. DOI: 10.2777/0973147.
Основні ініціативи та практичні ресурси
- ERA Policy Platform — платформа Європейського дослідницького простору надає доступ до політик ERA, інформації про їх реалізацію, інструментів моніторингу та звітів.
- Федерація EOSC об’єднує інфраструктури дослідницьких даних і сервіси для пошуку, доступу та повторного використання результатів між дисциплінами й країнами.
- CoARA — Коаліція з удосконалення оцінювання досліджень підтримує реформу оцінювання через спільні зобов’язання, співпрацю установ і визнання різноманітних наукових внесків.
- ERA Talent Platform об’єднує європейські ресурси для підтримки дослідницьких кар’єр, професійного розвитку та мобільності.
- ResearchComp — Європейська рамка компетентностей дослідників допомагає визначати прогалини в навичках і підтримує розроблення навчальних програм.
- RM Comp — Європейська рамка компетентностей менеджерів досліджень підтримує оцінювання компетентностей, професійний розвиток і посилення спроможності установ управляти дослідженнями.
- CARDEA Academy пропонує відкриті навчальні ресурси для фахівців з управління дослідженнями.
- RAISE — Resource for AI Science in Europe спрямована на об’єднання обчислювальних потужностей, даних, талантів і фінансування для розвитку досліджень у галузі ШІ та його застосування в науці.
- Knowledge Valorisation Platform — платформа використання знань поширює рекомендації, практичні приклади й можливості співпраці для перетворення результатів досліджень на суспільні та економічні здобутки.
- Підтримка вищої освіти в межах Horizon Europe пояснює європейські механізми зміцнення зв’язків між вищою освітою, дослідженнями та інноваціями.