Стратегія відкритої науки Франції на 2026–2033 роки: інфраструктура, навички та дослідницькі практики
У вересні 2026 року Міністерство вищої освіти, досліджень і космосу Франції оприлюднило стратегію «Відкриваючи науку у Франції» на 2026–2033 роки. Документ поєднує довгострокові цілі з конкретним планом дій на 2026–2029 роки; наступний план передбачено на 2030–2033 роки.
Для української наукової спільноти стратегія цікава насамперед тим, як вона пов’язує відкритість результатів із повсякденною організацією досліджень. Репозитарії, навчання, оцінювання науковців, фінансування сервісів і міжнародна інтеграція розглядаються як взаємозалежні складові. Особливе місце відведено центрам компетенцій, які допомагають дослідникам застосовувати принципи відкритої науки на практиці.
Від попередніх планів до довгострокової політики
Нова стратегія продовжує два попередні французькі плани відкритої науки. Вона спирається на створені інфраструктури: національний відкритий архів публікацій HAL, екосистему дослідницьких даних Recherche Data Gouv, архів програмного коду Software Heritage та систему моніторингу French Open Science Monitor.
Водночас документ визнає незавершеність змін. Поширення даних ще не стало звичайною практикою в усіх дисциплінах, програмне забезпечення недостатньо враховується як науковий внесок, а сервіси відкритої науки потребують стабільніших організаційних і фінансових умов.
Звідси випливає головний акцент стратегії: відкриті практики мають стати звичною частиною дослідницької роботи, забезпеченою інструментами, професійною підтримкою та належним визнанням.
Вісім стратегічних цілей
Документ визначає чотири наскрізні цілі та чотири напрями роботи з основними видами наукових результатів.
Вісім цілей французької стратегії відкритої науки
| Ціль | Напрям | Що передбачено |
|---|---|---|
| Умови розвитку відкритої науки | ||
| SO1 | Практики та компетентності | Визнання відкритої науки в оцінюванні, навчання, відтворюваність досліджень і рекомендації щодо застосування ШІ. |
| SO2 | Управління та моніторинг | Координація політики, цільова підтримка, моніторинг практик і дослідження впливу відкритої науки. |
| SO3 | Сервіси та інфраструктури | Стале фінансування, спільне управління, стандарти, сертифікація та вимірювання використання сервісів. |
| SO4 | Міжнародна інтеграція | Національний вузол EOSC, міжнародні партнерства, відкриті дослідницькі відомості та сталі ідентифікатори. |
| Відкритість і повторне використання наукових результатів | ||
| SO5 | Наукові публікації | Відкритий доступ, редакційна якість, різноманітність моделей фінансування та збереження повних текстів у HAL. |
| SO6 | Дослідницькі дані | Розвиток Recherche Data Gouv, центрів компетенцій, репозитарію та каталогу; полегшення депонування і пошуку даних. |
| SO7 | Програмний код і ПЗ | Каталог програм, спільне середовище розробки, мережа підтримки OSPO та архівування через Software Heritage. |
| SO8 | Клінічні випробування | Підтримка оприлюднення результатів, їх структурованого представлення та моніторингу прозорості. |
Узагальнення за матеріалами French Open Science Strategy 2026–2033 , с. 44–47, 52–69. Формулювання скорочено для огляду.
This structure connects institutional change with the specific requirements of publications, data, software and clinical research.
Центри компетенцій як складова дослідницької інфраструктури
Для Центру компетенцій з управління дослідницькими даними особливо важливий напрям SO6 — розвиток відкритих і спільно використовуваних даних відповідно до принципів FAIR.
Французька модель поєднує три взаємодоповнювальні компоненти:
- мережу центрів компетенцій, які надають локальну підтримку, дисциплінарну експертизу та навчання;
- національний довірений репозитарій для депонування і поширення даних;
- каталог даних, який забезпечує єдиний пошук ресурсів із національного та дисциплінарних репозитаріїв.
Як Recherche Data Gouv підтримує роботу з даними
| Потреба дослідника | Компонент | Функція та результат |
|---|---|---|
| Підготувати дані до поширення | Центри компетенцій | Локальна підтримка, навчання та спеціалізована дисциплінарна експертиза допомагають застосовувати принципи FAIR. |
| Розмістити та зберігати дані | Національний репозитарій або довірений дисциплінарний репозитарій | Дані розміщуються у відповідному сховищі. Національний репозитарій є спільною інфраструктурою для установ; дисциплінарні репозитарії враховують специфіку наукових напрямів. |
| Зробити дані доступними для пошуку | Каталог даних Recherche Data Gouv | Об’єднує відомості про доступні дані з національного та довірених дисциплінарних репозитаріїв. Дає спільну точку пошуку без необхідності переносити всі набори до одного сховища. |
| Скоротити час на опис і пошук | Заплановані інструменти ШІ | Допомога із заповненням форми депонування, узгодженням метаданих і семантичним пошуком. Стратегія передбачає їх розроблення та впровадження. |
Як компоненти взаємодіють: центри компетенцій підтримують дослідника; репозитарії зберігають дані та забезпечують доступ; каталог допомагає знаходити набори з різних сховищ. Підтримка може надаватися на всіх етапах роботи.
Авторське узагальнення за матеріалами French Open Science Strategy 2026–2033 , с. 64–65, заходи SO6.A1–SO6.A2. Таблиця відображає напрями розвитку, описані у стратегії.
Стратегія передбачає розширення мережі центрів і цільовий розвиток компетентностей з урахуванням потреб різних наукових дисциплін. Отже, допомога досліднику має поєднувати загальні правила управління даними з розумінням конкретних методів, форматів і умов роботи.
Для українського контексту це важливий орієнтир: розвиток репозитарію та розвиток професійної підтримки потрібно планувати разом. Наявність місця для збереження даних дає найбільший ефект тоді, коли дослідник може отримати допомогу з їх підготовки, опису, ліцензування та подальшого використання.
Дані, публікації та код мають бути пов’язані
Стратегія приділяє значну увагу зв’язкам між науковими результатами. Передбачено підтримку сталих ідентифікаторів для публікацій, даних, програмного забезпечення, установ і дослідників: DOI, SWHID, ROR та ORCID.
Такі зв’язки допомагають встановити, які дані використано в публікації, якою версією програми виконано розрахунки та хто створив відповідні результати. Вони також полегшують пошук, цитування і повторне використання.
Програмному забезпеченню присвячено окрему стратегічну ціль. Заплановано розвиток каталогу дослідницьких програм, використання стандартизованих метаданих, зокрема CodeMeta, створення національного середовища спільної розробки та підтримку архівування через Software Heritage.
Як пов’язати результати дослідження
| Об’єкт | Ідентифікатор | Що дають зв’язки в метаданих |
|---|---|---|
| Публікація | DOI Зокрема Crossref DOI |
Перехід від висновків статті до пов’язаних наборів даних, програмного коду та відомостей про авторів. |
| Набір даних | DOI Зокрема DataCite DOI |
Посилання на дані, їх походження, пов’язані публікації та програмні засоби, використані для оброблення. |
| Програмний код і ПЗ | SWHID та DOI Залежно від об’єкта й способу архівування |
Ідентифікація архівованого коду або програмного випуску та його зв’язок із даними й публікацією. |
| Дослідник | ORCID | Розрізнення авторів зі схожими іменами та пов’язування особи з її дослідницькими результатами. |
| Установа | ROR | Однозначне позначення установи та узгодження відомостей про належність авторів і результатів до організацій. |
Знайти → перевірити → повторно використати. Сталі ідентифікатори допомагають однозначно посилатися на об’єкти, а зв’язки між ними потрібно зазначати в метаданих. Для відтворення результатів також необхідні описи методів, версій програм, параметрів і дослідницького середовища.
Авторське пояснення за матеріалами French Open Science Strategy 2026–2033 , с. 58, захід SO4.A1.M3; с. 66–67. Приклади зв’язків наведено для пояснення практичного застосування.
Окремий напрям — мережа Open Source Programme Offices (OSPO). Ці структури мають надавати правову, технічну й організаційну допомогу розробникам дослідницького програмного забезпечення, підтримувати навчання, документування та поширення коду. Це розширює коло професійної підтримки відкритої науки відповідно до реального складу дослідницьких результатів.
Штучний інтелект для полегшення роботи з даними
У стратегії застосування ШІ пов’язане з конкретними труднощами дослідників і кураторів. План дій передбачає:
- допомогу із заповненням форми депонування на основі планів управління даними, статей і README-файлів;
- збагачення та узгодження метаданих із контрольованими словниками;
- перевірку якості описів;
- поєднання звичайних фільтрів із семантичним і багатомовним пошуком.
Очікуваний результат — скорочення часу на підготовку опису за збереження його точності й повноти. Це заплановані заходи, а не твердження про вже завершене впровадження всіх функцій.
Для центрів компетенцій такий напрям відкриває практичне поле роботи: випробування інструментів на реальних наборах даних, порівняння автоматичних описів з експертними та підготовка рекомендацій для користувачів.
Інфраструктури, академічна автономія та EOSC
Французька стратегія пов’язує розвиток відкритих інфраструктур з академічною спроможністю зберігати результати, визначати умови роботи з ними та забезпечувати довготривалу доступність. Для цього передбачено різні джерела фінансування, консорціумні моделі управління, утримання висококваліфікованих фахівців і підтримку відповідності визнаним стандартам.
Окремим заходом SO4.A3.M1 визначено створення національного вузла EOSC. Його призначення — об’єднати основні французькі сервіси відкритої науки, посилити участь французьких організацій у EOSC та поліпшити обслуговування дослідницьких спільнот.
Це показує, як європейська інтеграція може спиратися на вже розвинені національні ресурси. Для НАН України такий підхід є корисним орієнтиром під час підготовки вузлів і підключення сервісів: визначальними мають бути потреби дослідників, якість послуг і здатність установ підтримувати їхню роботу.
Відкритість потребує стимулів і вимірюваних результатів
Стратегія пропонує враховувати відкриті практики під час оцінювання дослідників, працівників підтримки та установ. Йдеться про компетентності, створення програмного коду, відкриття, поширення й повторне використання даних, а також оприлюднення негативних результатів, коли це доречно.
У видавничій сфері поєднано підтримку відкритого доступу з увагою до редакційної якості, прозорості витрат і моделей без плати за публікацію. Для HAL зберігається роль національної інфраструктури відкритого доступу та довготривалого збереження повних текстів.
Результативність політики пропонується відстежувати через національні й інституційні інструменти моніторингу. Серед показників — активні користувачі сервісів, використання ресурсів, поширення даних і програм, сертифікація інфраструктур. Це дає змогу оцінювати, наскільки створені можливості увійшли в дослідницьку практику.
Водночас документ послідовно дотримується принципу «настільки відкрито, наскільки можливо, настільки закрито, наскільки необхідно». Обґрунтовані обмеження доступу залишаються складовою відповідального управління дослідженнями.
Практичні орієнтири для НАН України та Центру компетенцій
Французька стратегія дає підстави визначити кілька напрямів подальшої роботи в українському середовищі:
- Поєднати репозитарії та професійну підтримку. Розвивати DataverseUA разом із консультаціями, навчанням і дисциплінарними рекомендаціями.
- Поширити підтримку на повний склад дослідницьких результатів. Допомагати працювати з даними, кодом, протоколами та описами обчислювальних процесів.
- Пов’язувати результати через сталі ідентифікатори й метадані. Забезпечувати можливість переходу від публікації до даних і програм, на яких вона ґрунтується.
- Розвивати доступ до EOSC через практичні сценарії. Перевіряти, як конкретні сервіси допомагають науковим колективам виконувати дослідження.
- Узгодити підтримку зі стимулами та фінансуванням. Передбачати ресурси для управління даними й супроводу сервісів та визнавати внесок фахівців у ці роботи.
- Оцінювати використання й наукову користь. Доповнювати облік заходів і завантажених об’єктів прикладами повторного використання, відтворення результатів та нової співпраці.
Ці орієнтири є висновками для українського контексту. Їх упровадження потребує врахування наявної інфраструктури, можливостей установ і потреб наукових спільнот.
Для Центру компетенцій французький досвід особливо цінний чітким поєднанням навчання, консультацій та інфраструктури. Саме така взаємодія допомагає досліднику пройти шлях від загального розуміння відкритої науки до підготовки результатів, які інші можуть знайти, перевірити й використати.
Джерело: Ministry of Higher Education, Research and Space. French Open Science Strategy. Opening Science in France (2026–2033). September 2026. DOI: 10.52949/94. Стратегічні цілі — с. 44–47; план дій на 2026–2029 роки — с. 52–69.