EOSC SRIA 2.0: перетворення спільної інфраструктури на дослідницьку спроможність
Оприлюднена у вересні 2026 року Стратегічна програма досліджень та інновацій Європейської хмари відкритої науки — SRIA 2.0 — визначає пріоритети на 2026–2030 роки. Її головне завдання — перетворити Федерацію EOSC на стале середовище для досліджень. Для установ і центрів компетенцій програма пов’язує розвиток інфраструктури з практичним питанням: чи можуть дослідники надійно поєднувати дані, програмне забезпечення та сервіси різних постачальників?
Документ посилює орієнтацію EOSC на практичне функціонування. Фрагментоване фінансування, неузгоджені правила доступу, нерівномірне впровадження стандартів та обмежене використання сервісів дослідниками продовжують стримувати співпрацю. Запропонована відповідь поєднує технічну інтеграцію з управлінням, професійною підтримкою та передбачуваним фінансуванням. Наведені нижче п’ять пріоритетів упорядковують цей підхід. Їх слід розуміти як узагальнення та розвиток попередніх напрацювань, а не як п’ять цілком нових напрямів.
| Стратегічний пріоритет | Виклик | Стратегічна відповідь |
|---|---|---|
| Забезпечення операційної діяльності Федерації EOSC | Фрагментовані сервіси та короткі цикли фінансування загрожують безперервності роботи. | Забезпечити стале фінансування, відповідальність за функціонування та практичну взаємодію вузлів. |
| Суверенні, захищені та надійні дослідницькі дані | Невизначені права, неоднорідна якість і прогалини у збереженні послаблюють довіру. | Підтримувати контрольований обмін, оцінювання якості, документування походження та довгострокове збереження. |
| Штучний інтелект та EOSC | Готовність даних до використання ШІ та прозорість його застосування залишаються нерівномірними. | Готувати дані для ШІ та встановлювати правила його використання в дослідженнях і куруванні даних. |
| Орієнтація на користувача | Прогалини в навичках і складні процедури стримують використання EOSC. | Розвивати центри компетенцій, практичне навчання та постійний зворотний зв’язок із користувачами. |
| Стратегічне узгодження та глобальна співпраця | Неузгоджені ініціативи обмежують транскордонне повторне використання ресурсів. | Узгоджувати політики й інтерфейси з іншими просторами даних та дослідницькими інфраструктурами. |
Особливо важливим є розмежування між інтероперабельністю як узгодженою можливістю взаємодії та її практичною реалізацією. Спільні стандарти створюють основу для співпраці, але сама їх наявність не доводить, що ресурси працюють разом. SRIA 2.0 передбачає впровадження стандартів у вузлах, зокрема забезпечення сумісності метаданих, механізмів доступу та інтерфейсів сервісів. Практичні приклади мають продемонструвати, що дослідник може знайти ресурс, отримати дозволений доступ і використати його в робочому процесі, до якого залучено іншого постачальника.
Програма також розмежовує відповідність FAIR-принципам і наукову якість. Сталі ідентифікатори, метадані та ліцензії допомагають знаходити й повторно використовувати дані, проте не встановлюють, чи є вони точними, повними та придатними для конкретного аналізу. Оцінювання має виходити за межі метаданих репозиторію й охоплювати валідацію, походження та простежуваність даних. Так само FAIR-дані не стають автоматично готовими до машинного навчання: можуть знадобитися узгодження форматів і описів, попередня обробка, оцінювання упереджень або репрезентативності.
Довгострокове збереження розглядається як відповідальність упродовж життєвого циклу дослідження. Відтворюваність залежить від збереження програмного забезпечення, робочих процесів, контейнерів і документації разом із наборами даних. Установам потрібні прозорі критерії відбору результатів для збереження, виділення ресурсів та підтримання можливості їх розуміти й використовувати. Самого збільшення місткості сховищ для цього недостатньо. Тому фахівці з управління даними, куратори та інженери дослідницького програмного забезпечення необхідні для збереження наукової цінності цифрових результатів.
SRIA 2.0 містить програму реалізації, однак її не слід сприймати як повний календарний план із визначеними витратами. У розділі 3.2 наведено рекомендовані заходи й очікувані результати для кожного пріоритету, а оцінювання поступу пов’язано з чинною системою моніторингу Партнерства EOSC та її показниками результативності. Деталізація відповідальності, бюджетів і проміжних результатів потребує окремих організаційних рішень. Наведені нижче кроки для установ є аналітичною інтерпретацією цих рекомендацій, а не календарним планом, установленим SRIA.
| Крок установи | Практична дія |
|---|---|
| Визначити вихідний стан. | Виявити наявні набори даних, програмне забезпечення, сервіси, користувачів і прогалини в підтримці. |
| Перевірити співпрацю на практиці. | Продемонструвати дослідницький робочий процес із використанням ресурсів кількох установ. |
| Забезпечити безперервність роботи. | Визначити відповідальних за функціонування, порядок збереження результатів і фінансування. |
| Оцінити отриману користь. | Відстежувати повторне використання, зручність сервісів і наукові здобутки поряд із технічними показниками. |
Доказова основа програми також корисна для установ, які планують власні консультації. У додатку B представлено відповіді 80 зі 186 зареєстрованих учасників Зимової школи EOSC та результати публічного опитування 83 респондентів, проведеного з 18 грудня 2025 року до 31 січня 2026 року. Анкета поєднувала відкриті запитання з оцінюванням 45 тверджень за п’ятибальною шкалою актуальності. За результатами опитування найбільшу узгоджену підтримку отримали шість питань: стале фінансування, суверенність і надійність даних, інтероперабельність сервісів, координація інфраструктур, бар’єри використання EOSC та безпечний обмін даними.
Ці висновки потребують обережного тлумачення. Учасники переважно були пов’язані з EOSC та представляли Західну й Північну Європу, тому вибірка не є репрезентативною для всіх дослідників. Оскільки оцінки зосереджувалися у верхній частині шкали, для розмежування пріоритетів використано частку респондентів, які обрали найвищий бал. Додаток B містить і саму анкету. Її можна використовувати як основу для опитувань установ за умови адаптації формулювань і змісту до місцевих дослідницьких практик.
Для Центру компетенцій НАН України з управління дослідницькими даними програма підтримує перехід до допомоги, безпосередньо пов’язаної з реальними дослідницькими завданнями. Навчання може допомогти колективам готувати належно документовані набори даних, публікувати програмне забезпечення з визначеними ліцензіями та формувати пакети для відтворення робочих процесів. Підтримка має охоплювати й контрольований доступ у випадках, коли необмежене оприлюднення є неприйнятним. Для майбутніх тематичних вузлів НАН України практичною перевіркою стане здатність спільних ресурсів забезпечити виконання дослідницького завдання за участю кількох установ. Поступ мають підтверджувати успішне повторне використання результатів, працюючі сервіси та посилення наукової співпраці.
Джерело: Стратегічна програма досліджень та інновацій Європейської хмари відкритої науки, версія 2.0, вересень 2026 року, зокрема розділи 3.1–3.2 та додаток B.