Science Europe: «Об’єднання відкритої науки та реформи оцінювання досліджень: спільна місія та спільні дії», 2026

https://www.scienceeurope.org/media/vd1c5tz5/202604-se-position-statement-connecting-os-ra-reform.pdf

Огляд документу.

Документ Science Europe “Connecting Open Science and Research Assessment Reform” є позиційною заявою, підготовленою у квітні 2026 року. Його головна ідея полягає в тому, що відкрита наука і реформа оцінювання досліджень мають розглядатися не як два окремі напрями політики, а як взаємопов’язані інструменти зміни дослідницької культури. Відкрита наука створює умови для прозорості, співпраці, повторного використання результатів і суспільної довіри. Реформа оцінювання має забезпечити, щоб такі практики реально визнавалися у фінансуванні, кар’єрному просуванні, інституційній оцінці та формуванні дослідницьких пріоритетів.

Документ важливий тому, що він переносить дискусію про відкриту науку з рівня загальних декларацій на рівень практичних механізмів управління науковою системою. Йдеться не тільки про відкритий доступ до публікацій. Science Europe пропонує ширшу рамку: відкриті дослідницькі дані, FAIR- і CARE-принципи, відкриті методи, відкриті дослідницькі інфраструктури, відповідальне використання метрик, нові ролі фахівців з даних, розвиток дослідницького програмного забезпечення, підтримку бібліотечних і технічних фахівців, а також зміну критеріїв оцінювання наукової праці.

У передмові підкреслюється, що європейські та глобальні дослідницькі системи перебувають у точці переходу. Відкрита наука вже вийшла за межі раннього фокусу на доступі до публікацій і перетворилася на ширшу модель відкритої наукової комунікації. Водночас реформа оцінювання відійшла від простої критики надмірного використання журналів, імпакт-факторів і вузьких кількісних індикаторів. Тепер ідеться про ширше розуміння якості, доброчесності, впливу, командної роботи, внеску в інфраструктури, дані, методи, програмне забезпечення та суспільну взаємодію.

Позиція Science Europe побудована на основі результатів трирічної роботи. Вона спирається на аналіз стратегічних підходів організацій-членів Science Europe, серію семінарів із представниками спільнот і огляд академічної літератури щодо внеску відкритої науки у дослідницьку культуру. Тому рекомендації документа можна розглядати як практичний дороговказ для дослідницьких організацій, фінансуючих агентств і органів політики, які хочуть узгодити політики відкритої науки з оновленням системи оцінювання.

Центральна теза документа така: відкрита наука стане нормальною практикою лише тоді, коли вона буде підтримана інфраструктурами, навичками, стимулами і політиками одночасно. Якщо дослідникам лише рекомендувати відкривати дані, але не забезпечити репозитарії, підтримку data stewards, зрозумілі правила ліцензування і визнання таких дій в оцінюванні, зміна залишиться формальною. Якщо ж відкриті практики будуть інтегровані у фінансування, кар’єру, оцінювання проєктів, розвиток інфраструктур і навчальні програми, вони можуть стати частиною повсякденної дослідницької роботи.

Перший блок рекомендацій стосується відкритих, доступних і керованих спільнотою дослідницьких інфраструктур. Science Europe прямо називає такі інфраструктури, як European Open Science Cloud (EOSC) та Open Research Europe (ORE), прикладами систем, що можуть забезпечувати рівний доступ до інструментів, сервісів, знань і результатів досліджень. У документі наголошено, що такі інфраструктури мають зменшувати залежність науки від комерційних платформ і підтримувати європейський технологічний та дослідницький суверенітет. Для України це особливо актуально в контексті створення національних і тематичних EOSC-сумісних вузлів, розвитку DataverseUA, сервісів управління дослідницькими даними та цифрових дослідницьких інфраструктур.

Другий блок присвячений розвитку спроможностей спільнот. Відкрита наука не може бути впроваджена лише адміністративним наказом. Потрібні навчання, консультації, дисциплінарно адаптовані методики, практичні інструкції, підтримка дослідників на всіх етапах кар’єри. Окремо підкреслюється значення нових професійних ролей: data stewards, research software engineers, бібліотечних фахівців, технічних спеціалістів, менеджерів досліджень. Це важливо для українських установ, оскільки політика відкритої науки без кадрової і методичної підтримки швидко перетворюється на додаткове навантаження для науковців.

Третій блок стосується визнання і стимулювання відкритої науки. Science Europe наголошує, що системи оцінювання мають визнавати ширший спектр дослідницьких внесків: відкриті дані, відкриті методи, програмне забезпечення, участь у спільнотах, підтримку інфраструктур, наставництво, суспільну взаємодію, командну роботу. Це пов’язано з ширшим європейським рухом реформи оцінювання, зокрема з CoARA та DORA. Для України це означає, що впровадження відкритої науки не може бути обмежене створенням репозитаріїв. Потрібно змінювати критерії конкурсів, атестацій, звітності, внутрішнього оцінювання установ і проєктів.

Четвертий блок присвячений реформі наукової комунікації. У документі відкрита публікація результатів розглядається як частина більш справедливої і стійкої системи поширення знань. Science Europe підтримує бібліорізноманіття, некомерційні та керовані науковою спільнотою моделі публікації, зокрема diamond open access. Водночас наголошується, що політики відкритого доступу мають бути узгодженими між країнами й установами, щоб не створювати нових бар’єрів для міжнародної мобільності та співпраці.

Окремий розділ документа присвячено умовам підтримки: capacity building, моніторингу та збиранню доказів. Science Europe підкреслює, що впровадження відкритої науки і реформи оцінювання має супроводжуватися прозорим, пропорційним і не надмірно бюрократичним моніторингом. Важливо не просто вимірювати кількість відкритих публікацій, а бачити ширшу картину: відкриті методи, відкриті дані, дослідницькі інфраструктури, нові практики оцінювання, вплив на якість і доброчесність досліджень. У цьому контексті згадуються Open Science Monitoring Initiative, Barcelona Declaration on Open Research Information та інші міжнародні рамки.

Для українського контексту документ має три практичні значення. По-перше, він може бути використаний як аргумент для включення відкритої науки, FAIR-даних і EOSC до національних документів з інтеграції до ERA. По-друге, він дає рамку для оновлення політик наукових установ і фінансуючих організацій: від вимог до DMP і репозитаріїв до критеріїв оцінювання проєктів. По-третє, він підкреслює потребу у фахівцях і сервісах підтримки — data stewards, RSE, бібліотечних і технічних командах, центрах компетентності, helpdesk і навчальних програмах.

Цей документ - один із ключових європейських матеріалів, що пояснює зв’язок між відкритою наукою, EOSC, реформою оцінювання та зміною дослідницької культури. Основне повідомлення для української аудиторії можна сформулювати так: інтеграція України до ERA потребує не лише доступу до європейських програм, а й поступового узгодження внутрішніх правил науки з європейськими підходами до відкритості, якості, довіри, відповідального оцінювання і суспільної цінності досліджень.